Про воду та її кип'ятіння

Сьогодні всі проінформовані в тому плані, що пити сиру воду з крану це небезпечно. Але і купляти постійно бутильовану воду або мати вдома якісний фільтр не в кожного є можливість. Проте достатньо істотний час нам відомий такий спосіб її обеззараження як кип‘ятіння – тому у багатьох з нас завжди була в наявності ємність з кип‘яченою холодною водою (наприклад чайник, каструля тощо) і при потребі для заварювання чаю або кави воду повторно підігрівали або кип‘ятили. 
На сьогоднішній день при технічному різноманітті домашніх пристроїв (електрочайники, кавоварки) проблеми з кип‘ятінням води немає, але часто є проблема зміни води в них і люди так як і раніше повторно її кип‘ятять. Це часто можна спостерігати в офісах, де чайник набирається зранку і гріється стільки раз, доки не вип‘ється вода, і тоді вже заливається свіжа. 
Так яка ж небезпека криється в багаторазовому кип‘ятінні води чи це все просто вигадки? 
Спочатку треба розібрати, які домішки ми маємо в різному типі води – спочатку водопровідна вода:
- хлор та його домішки можуть викликати подразнення на слизові та шкіру, при перевищенні дози являються канцерогеном, накопичуються в організмі і можуть викликати онкологічні захворювання;
- солі кальцію та магнію (жорсткість води) випадають в осад при кип‘ятінні і осідають спочатку на нагрівальних елементах, а згодом і на стінках посудини. Вживати напої з такими солями не бажано;
- цинк, стронцій, свинець та інші важкі метали – при кип‘ятінні утворюють канцерогенні сполуки, здатні викликати розвиток онкології;
- окиси заліза містяться внаслідок транспортування води трубами, технічний стан яких незадовільний.
- бактерії та віруси – в більшій частині вони не витримують дії високої дії температур, хоча певні види для повної загибелі мають піддаватись кип‘ятінню не менше 5 хв;

Мертва чи жива?
Що ж відбувається з водою при кип‘ятінні? – звісно, що наявна в ній мікрофлора на 99% гине зразу, особливо якщо вода взята з проблемних джерел. Солі важких металів звісно збільшують свою концентрацію, окрім того не слід забувати, що й частина води теж випаровується. Якщо одна і там ж сама вода кип‘ятиться декілька разів – то це ще додає концентрації солей.
Тепер про хлор – хто хоч трохи знає хімію, то повинен згадати про сполуки хлору, а хто забув – то приємного тут мало. Чим більше циклів кип‘ятіння і його тривалість – тим більше сполук хлору ви отримаєте і тим складніше їх будова. 
Згідно дослідження вчених найбільшу шкоду в такому випадку має вода з вмістом фторидів, нітратів та важких металів, які створюють комплексні складні сполуки і їх дія посилюється одне одним.
Нітрати перетворюються в нітрозаміни, а це перший крок до лейкімії та супутніх форм раку.
Миш‘як і його сполуки провокують серцево-судинні захворювання та серцеві патології, в тому числі неврологічні розлади і навіть безпліддя. Саме отруєння миш‘яком теж ніхто не анулює.
Фторид натрію негативно впливає на серцево-судинну систему, а при постійному впливі приводить до перепадів артеріального тиску і флюорозу зубів.
Кальцій і магній, які в природному стані являються корисними, при кип‘ятінні переходять в форму солей и випадають в осад, довготривале вживання води з такими солями  викликають артрит, артроз і ушкоджують нирки появою каменів. 
Особливо заборонено вживати багаторазово кип‘ячену воду дітям, оскільки високі концентрації фториду впливають на неврологічний та розумовий розвиток. Ще один мінус такої води – утворення в малих дозах важкого водню – дейтерію.

Пункти за і проти кип‘ятіння
Одноразове кип‘ятіння води звісно ніякої шкоди не несе, а от від повторного її кип‘ятіння бажано відмовитись, оскільки утворення в малих дозах хлорорганічних сполук не несе користі. Тому бажано обзавестись такою звичкою – при кожному новому кип‘ятінні води чайник слід ополіскувати. Друга звичка – періодично чистити чайник від накипу і не доводити його до утворення сталактитів і наростів на нагрівальних поверхнях і стінках.

Яку воду слід обирати?
Для кип‘ятіння слід використовувати фільтровану воду або бутильовану, але не водопровідну, яка проходить багатоступеневу очистку з використанням хлору. Обов‘язково слід звертати увагу на мінералізацію – до 200 мг/л, кальцію до 60 мг, магнію до 30 мг, жорсткості не більше 7 мг-екв/л. 
Менше всього підходить вода очищена по методу зворотнього осмосу і з штучною мінералізацією. 

Написати відгук

Ваше Ім’я:

Ваш відгук: Увага: HTML не підтримується! Використовуйте звичайний текст.

Оцінка: Введіть код, вказаний на зображенні: