Квіткова терапія Едварда Баха (Dr. Edward Bach)

Квіткова терапія лікаря Едварда Баха (Dr. Edward Bach)

Це один із різновидів аромотерапії, який був винайдений в 1930-х роках лікарем Едвардом Бахом. За його твердженнями, він випадково винайшов лікарські здібності у 38 польових квітів (насправді дуже цікава "випадковість"). Але, за його твердженням, кожна із 38 квіток необхідний конкретно для лікування певного емоційного розладу або різновиду фізичної болі. Так на одній з прогулянок Е. Бах припустив таку гіпотезу, що роса, яка нагріта сонцем на листках рослин може напитуватись силою рослини і її лікарськими властивостями. Тому для виділення лікарський властивостей рослини достатньо потримати квітку або пелюстки в руках, чи попробувати їх на смак (знову ж питання, скільки гектарів трави і квітів потрібно було б пережувати, щоб знайти цілющу рослину – гіпотеза так собі)*. Але, озброївшись такою ідеєю він почав готувати з різних рослин есенції лише з використанням рослинного матеріалу та питної води.
За його твердженнями, енергія та душа квітки чи рослини може передаватись воді. Після чого вживання такої гомеопатичної есенції з додаванням мінеральної води і бренді дозволить в повній мірі засвоїти енергію рослини. 
Він полягав на тому, що хвороби в людині виникають із-за протирічь між душею людини та характером власне самої особистості, її принципів та емоцій. Така внутрішня нерівновага призводить до поганого настрою, блокування природної енергії, недостачею гармонії і як наслідок появою фізичних розладів в організмі, і як наслідок – прояву хвороби.
В свої роботі він вказував, що гадки не має, як працює на практиці дана теорія з його есенціями і гіпотезами, проте неможливість пояснити механізми роботи завжди можна було перевірити кінцевими результатами застосування його терапії.
Ось перелік рослин, які входять до його методики: дика троянда, дикий овес, білий каштан, фіалка, грецький горіх, виноградна лоза, вербена, солодкий каштан, зірка Віфлеєма, червець, гірська вода, скельна троянда, червоний каштан, сосна, олива, дуб, гірчиця, мімоза, модрина, бальзамін, дволистник Грея, деревник або жимолость, падуб, верес, улекс, горечавка, вяз, дика яблоня, клематіс, цикорій, бруньки каштану, алича, рогач або застелиполе, васильок, бук, верба, осика, лопух (цікаво було б побачити, як він жує каштани і будяки)*
Дані есенції не вживаються в критичних медичних ситуаціях або для зцілення вже запущених пацієнтів, але застосовуються в якості профілактичних засобів від хвороб та для підтримки здоров’я і наслідує принципи гомеопатичних засобів. За твердженням Е. Баха його есенції допомагають при складних життєвих ситуаціях, покращують енергетичний потенціал, допомагають відновити гармонію, зняти фізичну та емоційну напругу, негативний душевний настрій, відчай, ненависть, шок, подразливість, стрес, страх тощо.

Властивості деяких із рослин композиції квітів Баха
Зірка Віфлеєма (Ornithogalum Umbellatum) – багаторічна трав’яниста рослина, яка належить до сімейства гіацинтових. Сік даної рослини володіє антисептичними, розігріваючими, пекучими властивостями, ним навіть можна обробляти рани навіть після укусів тварин. Ще одна особливість застосування при таких пошкодженнях соку – на шкірі не утворюється шрамів чи рубців. За рахунок підвищення притоку крові до травмованого місця створюється обезболюючий ефект. Це дозволяє ефективно використовувати його при бронхітах, міозитах, радикулітах, ішалгії, маститі, артрозо-артриті, відкладенні солей в суглобах, поліартриті, артрозі, остеохондрозі, радикуліті, ревматизмі тощо. 
Бальзамін дикий (Impatiens noli tangere L.) рослина належить до сімейства бальзамінових. Характерна особливість – в період цвітіння листя рослини насичене вітаміном С. Найчастіше застосовують для прийняття ван при ушкодженнях шкіри, болях в суглобах, язвах, геморої і навіть при укусах змій. Настоянка рослини використовується для лікування хвороб нирок та сечового міхура. В харчуванні допомагає при отруєннях від вживання риби.
Сонцесвіт звичайний (Helianthemum nummularium) належить до класу ладанникових. Настоянки з рослини або її листя містить велику кількість дубильних речовин і флавоноїдів, ранозагоюючих, в’яжучих, протизапальних речовин. В промисловості її використовують для дубіння шкіри.
Атрагена (Clematis) відноситься до сімейства жовтецевих. В квітках рослини знайдено кварцетин і кемпферол, сама рослина багата на кумарини, флавоноїди, сапоніни, норадреналін солі органічних кислот. Екстракт рослини чинить тонізуючу і стимулюючу дію на нервову систему, підвищує артеріальний тиск, має антистресову дію. Екстракт з листя характерний сильною фунгіцидною та антибактеріальною дією. Китайською медициною використовується  в якості жарознижуючого, відхаркуючого, сечогінного, болезаспокійливого і заспокійливого засобу. В арабських країнах використовується для лікування геморою, відкритих ран, опіків, абсцесів, відновлення чоловічої сили. Ванни з травою лікують тромбози, закупорки венозних судин.
Алича (Prunus domestica L.) кущ або дерево сімейства розових, рід слив. Плоди аличі збагачені тіновими речовинами та цукрами, вітамінами групи В, С, ЗЗ, каротином, лимонною та яблучними кислотами, в значній кількості міститься залізо, фосфор, магній, натрій, кальцій, калій. В народі аличею лікують цингу, курячу сліпоту, авітаміноз і навіть проблеми з травленням (навіть запори). Сік аличі використовують в примочках, оскільки він добре загоює рани. Відвари плодів лікують хвороби горла та різні різновидів кашлю. Водяні настоянки вживають при імпотенції, хворобах нирок, печінки. Велика концентрація клітковини та пектинів добре виводить радіонукліди.
Олія ши (Vitellaria paradoxa) цінна високою концентрацією жирних кислот омега-3 і тригліцеридів, які покращуюють обмінні процеси в організмі. На шкіру олія чинить захисну, зволожуючу, регенеруючу функцію. Покращує синтез колагену, що робить шкіру пружньою і еластичною, покращує її структуру, захищає її від впливу УФ-випромінювання та зовнішніх негативних факторів.
Яблуня дика (Malus Sylvestris Mill.) – рід листопадних кущів або дерев родини розових. Плоди яблуні збагачені на органічні кислоти, кахетіни, білок, екстрактивні та безазотисті речовини, флавоноїди, фітонциди, ефірні і жирні олії, марганець, мідь, калій, залізо та його сполуки, цукри, клітковину, дубильні речовини і багато ще чого корисного. До складу ефірних олій входять оцтова, мурашина, капронова, каприлова кислоти, ефіри амілового спирту. Насіння плодів містить глікозид амігдалін та жирну олію, листя – вітамін С. Вживання плодів забезпечує протимікробну, протизапальну, антимікробну, сечогінну, антисептичну дію на організм, стимулює кровотворення та прискорює виведення надлишків сечової кислоти. Екстракт з квітів володіє ранозагоюючими та протизапальними властивостями.
Гамамеліс (Hamamelis) – листопадний кущ родини гамамелісових. Листя рослини містить в’яжучі речовини (тіанини), флавоноїди, які характеризуються антибактеріальними і в’яжучими властивостями. При додаванні в косметичні засоби екстракт гамамелісу пом’якшує шкіру, розширює пори, усуває запальні процеси, чинить антибактеріальний вплив, нормалізує кислотність шкіри, відбілює та зволожує її, покращує мікроциркуляцію. 
Ефірна олія Чайного дерева, Лаванди, містить терпеніоли, що надає противірусну, бактерицидну, фунгіцидну, регенеруючу, протизапальну і болезаспокійливу дію.
Гідрогінезований соєвий лецитин відноситься до гліцероліпідів або структурних компонентів мембран клітин, покращує регенераційні властивості шкіри.
Кераміди 3 – клас сфінголіпідів, які добре зволожують глибокі шари шкіри і додатково утримують вологу в шкірі.
Гліцерин широко застосовується для пом’якшення і зволоження шкіри, покращення її пружності. Усуває відчуття сухості та стянутості шкіри, добре захищає від агресивного впливу зовнішніх факторів.
Сквален являється одним з компонентів секретів сальних залоз людини, характерний своїми протигрибковими та антимікробними властивостями, гарними ранозагоюючими властивостями. Застосовують при захворюваннях шкіри, опіках, язвах, псоріазах, екземах.

Відгуки

Написати відгук



Увага: HTML не підтримується! Використовуйте звичайний текст.

Погано            Добре